23 Травня 2019

21 квітня – Вхід Господній в Єрусалим

В останню неділю Великого Посту Церква святкує урочистий вхід Ісуса Христа в Єрусалим. А напередодні, в суботу, велике чудо сотворив Господь у Віфанії — воскресив Лазаря, який уже чотири дні лежав у гробі. Більшість людей знало і ввірувало в чудо й чекало приходу Його в Єрусалим до свята Пасхи. Начальники іудейські, фарисеї і книжники, сповнені злості і заздрості, вирішили убити Ісуса Христа. Вони дали розпорядження повідомити їм, коли Він прибуде в Єрусалим.
Відаючи, яка участь чекає на Нього в Єрусалимі, Господь сказав учням своїм, що скоро почнуться його страждання. Ось Він разом з учнями вирушив до Єрусалима на свято Пасхи. Наблизившись до цього міста, де, як Він знав, на Нього чекали страждання і смерть, Господь сказав двом своїм учням: «Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, що на нього ніколи ніхто не сідав із людей. Відв’яжіть його і приведіть. Коли ж вас хто спитає: «Нащо відв’язуєте?», відкажіть тому так: «Господь потребує його» (Лук. XIX, 30,31).
Вони виконали Його прохання і привели Йому осля. Пославши свою одежу на осля, посадили на нього Ісуса. його зустрічало багато народу. Люди ‘з пальмовим віттям вийшли до Нього й вітали: «Осанна! Благословенний, хто йде в Ім’я Господнє! Цар Ізраїлів!»
Як відомо, кінь є символом війни, бо на війну воїни колись вирушали на конях, а осел є символом миру, бо він надто повільний і придатний лише для роботи в мирні часи. Коли цар повертався з військового походу, то звичайно їхав на коні. Іудеї чекали царя-завойовника, але Христос в’їхав до Єрусалима верхи на ослі, . мирній тварині. І вся проповідь Ісуса Христа була про царство миру на землі.
Люди гадали, що Ісус Христос прямує до Єрусалима, щоб стати царем, тому й зустрічали Його вигуками, якими завжди вітали царів. А коли увійшов Він до Єрусалима, то завирувало місто, питаючи: «Хто Цей?» Люди ж казали: «Це й є Ісус, Пророк з Назарету Галілейського». Коли Він наблизився і місто побачив, то заплакав за ним і сказав: «О, якби ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це. Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги валом тебе оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позаставляють каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх»… (Лук. XIX, 41—44).
І ввійшов Він у храм і повиганяв торгашів, до них кажучи: «Дім Мій — дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників». Кожного дня Він у храмі навчав. А первосвященики, книжники, фарисеї замишляли, як Його вбити, але не могли нічого вдіяти, бо всі люди горнулись до Нього і слухали Його.
У день славного входу Ісуса до Єрусалима ми святкуємо Цвітну, або Вербну неділю, в яку освячують у церкві гілочки з лози або верби і роздають людям.
У нас напровесні починають цвісти лише гілки верби. В інших країнах освячують гілки інших дерев.
Тропар свята: Запевняючи перед Твоїм стражданням загальне воскресіння з мертвих, Лазаря воскресив Ти, Христе Боже. Тому і ми, як діти, несучи ознаки перемоги, виголошуємо Тобі, переможцеві смерті: спасіння в небі, благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє.
Звичай святити вербу дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 рік) згадується «Праздьникь Вьрбьны». Згадує про вербу і Данило Поломник (1095), що відвідав Єрусалим і там бачив «древіе многого по брегу Іор-данову превисоко, яко вербіе есть и подобно». То були пальми, що нагадували нашому землякові рідне чернігівське «вербіе».
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилось після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.
Свяченій вербі приписується магічна сила. Вперше навесні худобу виганяють на пасовисько свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялась до тварин». Більше того, кидають гілля свяченої верби на двір під час граду — «щоб град зупинився».
Свячену вербу разом з цілющими травами використовують у народній медицині для лікування від головного болю, пропасниці, ревматизму, гарячки.

Комментарій до статті "21 квітня – Вхід Господній в Єрусалим"

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Представляємо майстра Академії «Народні ремесла»

Людмила Педосюк з смт Летичева

З дитинства любила малювати, а ще більше щось розмальовувати. Хтось запропонував розмалювати горщик, хтось кухонну дошку, хтось давнього глечика. Сподобалось. Вдосконалювала своє уміння, набувала досвіду. Розписане продавала, навіть у Києві. Там її помітила мистецтвознавець Марія Сенчило. З її допомогою зуміла піднятись на вищий рівень. Тепер її розписи можуть відображати різні настрої, характери людей і багато іншого. Людмила Педосюк знає про Самчиківський розпис і каже, що вона започатковує Летичівський розпис. Успіху, пані Людмило!

Календар

Травень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Кві    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

З усього світу

Всі права на матеріали, які містить цей сайт, охороняються у відповідності із законодавством України, в тому числі, про авторське право і суміжні права. Використання матеріалів remesla.com.ua для друкованих видань дозволяється лише з письмової згоди редакції сайту. Для інтернет-видань обов'язковим є гіперпосилання на remesla.com.ua, відкрите для пошукових систем. Посилання та гіперпосилання повинні міститися виключно в першому чи в другому абзаці текста. Редакція remesla.com.ua може не розділяти позицію авторів розділу "Блоги" і не несе відповідальності за матеріали авторів та читачів Цього розділу.
remesla.com.ua з 2018 - 2019